«Розуміти Україну» – історія, політика та боротьба за свободу: читання та дискусія зі Штеффеном Доббертом

«Яка ціна незалежності?

Наскільки жорстоким може бути шлях до свободи?

І чи варто за це віддавати життя?

Не встигли гості зайняти свої місця в темному театрі Сандкорну, як перед ними постало, мабуть, найсерйозніше моральне питання: скільки смертей, страждань і позбавлень варте досягнення політичної свободи та незалежності держави? Такими запитаннями 17 листопада розпочалися читання та дискусія «Розуміти Україну» з автором однойменної нон-фікшн книги Штеффеном Доббертом, журналістом ZEIT та ZEIT ONLINE. Ці три вступні запитання також є першими реченнями книжки. Вони супроводжують глядачів і поза вечорами. Проте Штеффен Добберт не міг і не хотів дати чітких відповідей на цю моральну дилему. У коротких епізодах його книжка описує довгий і часто кривавий шлях України до суверенної держави: від зародження Київської Русі з центром у Києві, через появу та знищення Козацької держави до масових вбивств під час Голодомору – злодіяння сталінської доби – аж до оборонної війни України проти Російської Федерації.

Читання окремих уривків неодноразово доповнювалося дискусіями між модератором вечора – Кароліною Гіл – та автором, який за останнє десятиліття об’їздив Україну у понад 50 наукових поїздках. Під час розмови знову було уточнено, що війна між Україною та Росією почалася не 24 лютого цього року, а незабаром після повалення тодішнього уряду Януковича в 2014 році. сепаратистська війна також була зрозуміла. Штеффен Добберт назвав боротьбу проти уряду в Києві міфом. Ця війна, по суті, була війною, яку веде Росія, щоб послабити український суверенітет з 2014 року.

Особливістю заходу, організованого Фондом Рейнгольда Майєра та Klett-Cotta-Verlag, стали інтермедії співу фан-хору Карлсруе, першого і поки що єдиного німецько-українського хору в Німеччині. Під керівництвом Петра Арестова хорові вдалося розставити вражаючі музичні акценти. Після двох годин читання та обговорення хор українців і німців виголосив заключне слово піснею «Dona nobis pacem – Дай нам мир». Бажання, яке, безумовно, поділяли всі в театрі Sandkorn того вечора.